Колекція видань гражданського друку (XVIII – першої третини XIX ст.)

Місце зберігання: Відділ стародруків та рідкісних видань   

Фондозасновник(и):

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) – Відділ стародруків та рідкісних видань.

Тип: Шрифтова колекція (за ознакою шрифту видань та хронології)

Дата та місце формування фонду: 20-30-і рр. ХХ ст., 1950-1968 рр.; Київ.

Хронологічні межі видань: У книгознавстві гражданським друком прийнято називати видання, випущені т. зв. гражданським (світським) шрифтом після реформи російської азбуки Петром І у 1708-1710 рр. і до 1830 р. включно, проте в колекції є дуже рідкісні книжки більш раннього періоду, з видозміненим кириличним шрифтом, надруковані за наказом Петра І в Амстердамі І. Копієвським у друкарні Я. Тесінга: "Введение краткое во всякую историю", 1699 р.; "Символы и емблемата”, 1705 р. У конволютах є видання і другої половини ХІХ ст., а також видання латинським і церковнословянським шрифтами.

Обсяг фонду: близько 15 тисяч од. зб. Видання гражданського друку зберігаються і в інших колекціях і фондах НБУВ.

Склад і зміст:

Видання гражданського друку відбивають тотальне впровадження політики самодержавного правління, підпорядкування церкви державі, русифікації провінцій. Це імператорські укази, офіційні розпорядження Сенату, статути, військово-морські циркуляри, у переважній більшості перекладені різноманітні підручники, наукові праці, історико-генеалогічні довідники, художня література (панегірики, притчі). Маса аркушевих і нині рідкісних видань (акти, тези диспутів, книготоргівельні та ін. оголошення, бланки), створені на замовлення і за плату оди, промови з усякої нагоди (народження, одруження, переїзду, смерті визначних осіб). Тематичний склад колекції універсальний: природничі науки (математика, фізика, хімія, мінералогія), науки про землю (геодезія, геологія, метеорологія, фізична і математична географія), біологічні науки, техніка, транспорт, торгівля, сільське господарство, медицина, історія України, Росії, країн Європи, Сходу, Азії і Америки, джерелознавство, генеалогія, держава і право, військово-морські науки, філософія і суспільно-політичні вчення, історія церкви, богослов’я, гомілетика, художня література російська і світова (позія, проза, драматургія, дитяча, подорожі, переклади), мовознавство, фольклор, мистецтво (архітектура, живопис, музика, театр), культура, освіта, педагогіка, кулінарія, довідники, бібліографія. .

Представлені майже всі друкарні-видавницта, як приватні – Я. Тесінга, П. Бекетова, І. Глазунова, М. Греча, Ф. Дрехслера, І. Лопухіна, М. Новікова і Типографічної компанії, М. Пономарьова, А. Решетникова, С. Селівановського, Й. Шнора та ін., так і державні – Гірського училища, губернські, Головного штабу, Департаменту народної освіти, імператорська, медична, морська, театральна, кадетських корпусів (сухопутного і морського), канцелярії міністра внутрішніх справ, біблійного товариства, Сенату, Синоду, Академії наук, Києво-Печерської лаври, Московського і Харківського університетів та ін. Географічно охоплені міста Західної Європи і Російської імперії: Амстердам, Варшава, Венеція, Відень, Вільно, Дерпт (Тарту), Мітава, Рига, Ясси, Київ, Бердичів, Катеринослав, Клинці, Миколаїв, Харків, Володимир, Вороніж, Казань, Калуга, Москва, Орел, Полоцьк, Санкт-Петербург, Смоленськ, Тамбов, Твер, Тобольськ та деякі ін. Всього видань гражданського друку було за XVIII ст. понад 10 тис., а за першу чверть XIX ст. – до 12 тис. У друкованих каталогах видань гражданського друку за фондами НБУВ описано 5569 видань (разом з комплектами періодичних видань і тих, що продовжуються). Обидва каталоги вийшли раніше зведеного каталогу РФ (де у т. 6 вказано 47 видань з фондів ЦНБ (НБУВ), 30 з яких – це уніки, відсутні у бібліотеках РФ). На сьогодні каталоги С. Петрова доповнено на 600 видань ( рідкісних – понад 60).

У колекції зберігається багато власницьких конволютів. При підготовці друкованих каталогів С. Петрова конволюти не були повністю розписані через відповідні методичні засади: пропущені всі брошури іноземними мовами, аркушеві видання (реєстри, оголошення), всі рукописи (виписки, переклади, копії і т. д.), немає даних про склад періодичних видань.

Зовнішні ознаки колекції:

Шифр Гр + № або Гр19 + №, штамп бібліотеки (історичні назви установи "Національна бібліотека Української держави", "Всенародна бібліотека України", "Бібліотека ВУАН", "Державна публічна бібліотека УРСР", "Центральна наукова бібліотека УРСР", "Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). На багатьох книжках печатки і шифри попередніх бібліотечних зібрань та історичних колекцій, записи власників, екслібриси.

Мова видань: Всі видання російською мовою, українською тільки перші зразки нової літератури: “Енеида на малороссийский язык перелициованная” (СПб., 1798; 1808) І. П. Котляревського. Є кілька видань з частково україномовними текстами: вірш у збірнику “Дух россиян, или Сердечныя чувства сибирскаго плавильнаго мастера Усердова и запорожскаго козака Твердовскаго, изображенныя стихами по случаю победы, одержанной над Бонапартием 14 декабря 1806 года” (СПб., 1807), 6 пісень з нотами у пісенниках “Собрание народных русских песен с их голосами” (СПб., 1790; 1805) М. Львова та І. Прача, театральні дійства з піснями – “Казак-стихотворець” (СПб., 1822) А. Шаховського, “Удача от неудачи” (СПб., 1818) П. Семенова, перший підручник “Грамматика малороссийскаго наречия, или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших Малороссийское наречие от чистаго Российскаго языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями” (СПб., 1818) О. Павловського. А в додатках дослідження митрополита Євгенія (Боловітінова) “Описание Киевософийскаго собора и Киевской иерархии, с присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное” (Киев, 1825) вміщені тексти історичних документів староукраїнською мовою та церковнослов'янською української редакції.